На головну
Витяг з газетної статті:
Дуже часто люди стурбовані станом свого психічного здоров’я, не маючи серйозних патологічних відхилень психіки або перебуваючи в так званих прикордонних станах між нормою і хворобою. У тих випадках, коли душевні переживання тяжкі і людині важко впоратися з ними самостійно, потрібна професійна допомога фахівця. Це може бути психолог чи психотерапевт, але, бажано, почати таки з консультації у лікаря-психіатра. Якщо в результаті проведеного лікарем обстеження у пацієнта не виявлено психічних захворювань і немає необхідності в медикаментозному лікуванні, а проблеми та душевні переживання все ж таки турбують людину, створюють дискомфорт у її житті, то з ними потрібно розбиратися в психотерапевтичному аспекті.
Як дізнатися, що Ви дійсно потребуєте допомоги психотерапевта?
Кожен у своєму житті обов’язково відчуває напруженість, невдачі та стреси. Психотерапія особистості зовсім не служить тому, щоб зробити життя людини безтурботним. Якщо у Вас немає можливості влаштуватися на ту роботу, яку б хотілося – психотерапія тут ні до чого. Але якщо Ви постійно відчуваєте страх, що не зможете пройти співбесіду перед прийомом на роботу, конфлікти в колективі стали для Вас звичайною справою – фахівець може вам допомогти – розповідає лікар-психіатр медичного центру «ЛКЦ» Ірина Яготинець.
— Психотерапія особистості доречна у випадках, коли труднощі та проблеми виникають зсередини Вашої особистості, є похідними Вашого характеру, коли щось блокує Вас перед реальним повсякденним життям. Крім того, психотерапія показана людям, які страждають від депресії, страхів, тривоги, безсоння, невротичних розладів, людям, які переживають тяжке горе, стрес. Сімейна психотерапія може допомогти подружнім парам, які не справляються самостійно зі своїми проблемами та розбіжностями.
Істинними цілями психотерапії особистості є:
– допомогти людині зняти емоційний стрес,
– розширити його можливості вибору, його поведінкові стратегії та головне – відновити можливість справлятися з проблемами самостійно.
До кого краще звернутися по допомогу?
На жаль, у нашій культурі ще не звикли до такого явища як психотерапевт і психолог. Для багатьох людей не зрозуміла різниця між психологом, психоаналітиком, психіатром та психотерапевтом.
Отже, психіатри – це спеціалісти з медичною освітою, лікарі . Психіатрія як область медицини розглядає емоційні проблеми як форму хвороби. Слід зазначити, що багато напрямів у психотерапії було створено саме психіатрами. Одним із цих напрямків є психоаналіз, відкритий З.Фрейдом. Його послідовників почали називати психоаналітиками. В даний час, крім психоаналізу, в психотерапії існує безліч інших напрямків, які мають свої наукові підходи та методи.
Психотерапевти зазвичай використовують у своїй роботі один або кілька напрямків. Психотерапією можуть займатися як психіатри,так і психологи. Психологи не мають медичної освіти. Вони проводять консультації, займаючись переважно діагностикою, а от психотерапією – тільки за наявності спеціальної додаткової освіти, використовуючи методи певного напряму. У разі потреби медичного обстеження та лікування вони підключають до роботи психіатра (він же лікар-психотерапевт). Назва лікар-психотерапевт наголошує, що даний фахівець займається не лише лікарською формою лікування, а й психотерапією. Цілювачі та екстрасенси, які називають себе психотерапевтами, насправді не мають до них жодного відношення і далекі від наукового підходу.
Двома найважливішими факторами, якими визначається успіх психотерапії, є компетентність терапевта та його сумісність із клієнтом. Ваш психотерапевт повинен бути спеціалістом, який отримав спеціальну підготовку, особливо в галузі теорії особистості, мати досвід проведення терапії, пройти психотерапію сам і бути цілісною, відповідальною, чуйною особистістю.
Що передбачає психотерапевтичне консультування у фахівця?
– Психотерапевтична допомога у подоланні стресів, конфліктів, проблем та життєвих труднощів.
– Консультування тих, хто зазнає важких емоційних переживань (депресія, страхи, тривога, безсоння, невротичні розлади).
– Професійна допомога у розгляді складних відносин та конфліктних ситуацій: розбіжності в сім’ї (в т. ч. відносини подружніх пар, дітей та батьків, родичів), напруженість на роботі, труднощі спілкування в колективі, відсутність порозуміння з оточуючими, відчуття самотності.
– Допомога тим, хто прагне позитивних змін у своєму житті, бажає конкретних покращень у певних її сферах (здоров’я, діяльність, контакти, особистісний розвиток). Психологічна підтримка. Рекомендації та поради щодо ваших можливостей та особистих досягнень.