ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА,
ПСИХОТЕРАПІЯ, КОНСУЛЬТАЦІЯ ЛІКАРЯ-ПСИХІАТРА

Я знайшла в інтернеті Ірину Вікторівну. До цього я спілкувалася із психотерапевтом, молодим чоловіком. Мені не дуже сподобалося, не знаю чому, можливо тому, що він такий молодий, може, щось не так пішло в нас, але мені не сподобалося. Я на одну зустріч пішла, більше не ходила. Мені здалося, що він мені не зможе допомогти. З Іриною Вікторівною зовсім інакше було. Ми вперше зв'язалися і якось так легко було, я їй відверто все розповіла і мені здалося що ця людина мені зможе допомогти. По словам, по розмові. Мені було легко з нею розмовляти, може вона мені такі запитання ставила, підтримувала розмову, що я це зрозуміла, може, вона мою причину зрозуміла, я не знаю, але мені здалося, що вона мені допоможе. І я захотіла ще з нею спілкуватися. А далі вже було легше. Я відчула себе зовсім інакше. Щось вона мені радила почитати – книжки, статті з психології, щось подивитися, по-різному. Вона мене спрямовувала, як краще вийти із ситуації. Ми з нею працювали скайпом, іноді телефоном. По скайпу мені подобалося більше, легше, коли ти бачиш співрозмовника. Ну а потім коли дізналася людину краще, то й по телефону теж нормально було. Я порадила б її всім своїм знайомим, я дуже їй вдячна.

Хочу розповісти про свого лікаря – психіатра Яготинець Ірину Вікторівну. Це не просто лікар, це професіонал своєї справи, людина, яка лікує людські душі. Той стан, який у мене був, мабуть, не забажаєш і ворогові. Спочатку я лікувалася у невропатологів, міських та обласних, - ніхто не міг визначити мій справжній діагноз. Потім моє внутрішнє почуття підказало, що потрібен психіатр. І на моєму шляху зустрілася Ірина Вікторівна. Вона підійшла до мого стану дуже уважно та коректно. Насамперед, вислухала і заспокоїла, так як я вже сама собі вселяла всі можливі діагнози: і божевілля, і шизофренію, і все, що є найстрашніше в психіатрії – мені здавалося, що все це є у мене. Зі мною відбувалося щось неймовірне: у мене зник сон, апетит і взагалі інтерес до життя, мене нічого не чіпало, не цікавило, я стала катастрофічно худнути. То були «нерви». Я ходила, як привид, з кута в куток... А Ірина Вікторівна сказала: немає в тебе цих вигаданих діагнозів! Це – депресія. Завдяки частим зустрічам зі своїм лікарем, завдяки її переконанням, її коректним розмовам, мені вдалося повірити в себе і довіритися їй. Це той лікар, який не прописує таблетки просто так, а спочатку переконується у необхідності застосування препаратів з огляду на твій стан – призначить поетапне лікування. Лікувати людину пігулками - це далеко не все, адже коли хвора душа, не завжди допоможуть тільки ліки. Ще потрібна людина, якій ти зможеш довірити всі свої потаємні думки та почуття, всі свої секрети, відкрити свою душу… З Іриною Вікторівною розмовляєш про все, думки і мова ллються, немов річка: тільки починається сеанс – і пішло обговорення моїх проблем, мого болю , моїх страхів, переживань, мого життя, моєї хвороби – ми говорили про все, що турбувало мене. І тепер, коли мені стало набагато краще, можливо, і зовсім добре, коли пішли мої страхи і тривоги, коли до мене повернувся сон і апетит, а також інтерес до життя - до того життя, яке було насиченим і цікавим (моє нормальне життя! ), коли я стала колишньою людиною - я тепер розумію, що це були не просто "милі бесіди" з лікарем. Це Ірина Вікторівна, своїм умілим, професійним підходом - ставлячи правильні питання - брала в мене ту інформацію, яка потрібна їй для роботи зі мною (для мого лікування), щоб допомогти мені вийти з мого стану, моєї депресії. Якби мені не зустрілася Ірина Вікторівна, можливо, мене помістили б у психіатричну лікарню і не було б того лікування, що дозволяло мені перебувати в домашніх умовах і, навіть, ходити на роботу. Я все витримала і зуміла повернутися до колишнього життя – завдяки Ірині Вікторівні. Добре, що є професіонали своєї справи, такі як моя лікар, дякую їй за все, я їй дуже вдячна.

Після деяких ускладнень, які виникли у мене майже від народження (під час пологів), сформувалася складна хвороба. Вона проявлялася підйомом внутрішньочерепного тиску, головними болями, а іноді ( в тяжких випадках) судомами та втратою свідомості. Саме в дитинстві я і познайомився з Іриною Вікторівною. Вона була моїм ведучим лікарем, коли я перебував на обліку з цією хворобою. Час пройшов, я виріс, після довготривалого лікування був знятий з обліку як такий, що не маю ознак цього захворювання. Але деякі прояви хвороби все ж залишилися, особливо під час погодних змін, психологічних навантажень на роботі, стресових ситуацій. В один із таких періодів в мене і почався черговий криз з дуже тяжким перебігом. Саме тоді я і згадав про Ірину Вікторівну та звернувся за допомогою до неї у зв’язку із хворобою, яка супроводжує мене ще з дитинства.  Було дуже приємно, що вона мене відразу пригадала, хоч і пройшло після мого останнього візиту до неї, як до лікаря, більше 15 років. Перше, що сподобалося на прийомі, це психологічне налаштування пацієнта на подальше видужання та індивідуальний підхід до кожного. Великий плюс, що з цим лікарем можна спілкуватися не тільки на прийомі, а й безпосередньо через інші засоби зв’язку із дому, з робочого місця чи (як в моїй ситуації) по телефону перед важливою психологічно навантаженою робочою зустріччю в іншому місті. Ірина Вікторівна допомогла у вирішенні моєї проблеми. Буду не відвертий, якщо скажу, що мої головні болі перестали мене турбувати. Це не так. Але завдяки їй, я навчився жити з цим. Ми змогли підібрати ліки, які покращують мій стан та визначили в які періоди слід їх приймати для профілактики. Крім того, виявили психологічні фактори, на які слід звернути увагу, щоб не провокувати основного захворювання.